07 червня 2018 року вступив у дію Закон України «Про Вищий антикорупційний суд» (далі за текстом – Закон), відповідно до якого передбачено створення постійно діючого вищого спеціалізованого суду у системі судоустрою України. Як вплине створення окремого суду на роботу судових експертів розповів директор КНСЕУ Олександр Семенюк.

Серед багатьох очевидних переваг, Законом «Про Вищий антикорупційний суд» також були внесені поправки в ряд нормативно-правових актів, які зафіксовані в Розділі VIЗакону «Прикінцеві та перехідні положення».

Так, зокрема, Розділом VI передбачено зміни до статті 343 Кримінального кодексу України щодо гарантій забезпечення судового експерта від тиску та втручання в його діяльність:

«2) у статті 343 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
назву після слів “правоохоронного органу” доповнити словами “судового експерта”».

Таким чином, наразі стаття 343 Кримінального кодексу України містить наступну норму:

«Стаття 343. Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця

1. Вплив у будь-якій формі на працівника правоохоронного органу, судового експерта, працівника органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, а також близького родича державного виконавця або приватного виконавця з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків, здійсненню судово-експертної діяльності або добитися прийняття незаконного рішення –

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців.

2. Ті самі дії, якщо вони перешкодили запобіганню злочину чи затриманню особи, яка його вчинила, або вчинені службовою особою з використанням свого службового становища,-

караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років».

Тобто стаття 343 Кримінального кодексу України прирівнює статус судового експерта до рівня працівника правоохоронного органу, а тиск на судового експерта з боку службових осіб карається позбавленням права обіймати певні посади чи навіть обмеженням волі на строк до чотирьох (!) років. Таким чином, законодавець прислухався до звернень судових експертів щодо численних випадків тиску на судових експертів з боку різних правоохоронних органів та вніс доповнення до ст. 343 Кримінального кодексу.

Також слід додати, що підпунктом 3 пункту 2 Розділу VI Закону «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено й зміни в статтю 65 Кримінального процесуального кодексу України:

«3) у Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
е) частину другу статті 65 доповнити пунктом 11 такого змісту:
“11) експерти – щодо роз’яснення наданих ними висновків”;»

Тобто за задумом законодавця ст.65 «Свідок» Кримінального процесуального кодексу України передбачає виключення судового експерта зі статусу свідка в частині роз’яснення наданого ним висновку:

«Стаття 65. Свідок
1. Свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
2. Не можуть бути допитані як свідки:
…
11) експерти – щодо роз’яснення наданих ними висновків».

На жаль, пунктом 1 Розділу VI Закону передбачено, що це доповнення до ст.65 КПК «набирає чинності з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду».

Останні новини щодо призначення 38 суддів Вищого антикорупційного суду та прийняття ними 11 квітня 2019 року присяги дає Україні в цілому та судовим експертам зокрема надію на швидкий повноцінний запуск Вищого антикорупційного суду вже влітку цього року та вступ у дію нової редакції ст.65 КПК, яка надасть впевнений захист судовим експертам в судовому процесі та практично нівелює багаторічний тиск деяких правоохоронців на судових експертів шляхом неодноразових викликів в якості «свідка» та «надання роз’яснень» щодо «правильності висновку».