Балістика (давньогр. ἡ βαλλιστική від βάλλω «кидаю») — наука, що вивчає рух і зіткнення снарядів, таких як кулі, бомби і ракети. Для снарядів, що випускаються зі звичайної зброї, найважливішими зовнішніми чинниками, що впливають на рух, є температура, атмосферний тиск і сила вітру; для балістичних ракет додаються такі чинники, як, наприклад, швидкість обертання Землі.

Балістична експертиза (або експертиза вогнепальної зброї) – це дослідженням вогнепальної зброї та боєприпасів до неї з метою встановлення справності зброї, визначення типу, моделі і калібру зброї, визначення напрямку пострілу, дистанції та інших обставин, що мають значення для судового процесу.

При проведенні балістичної експертизи застосовуються  різноманітні методи судової експертизи:

– спектральні методи;

– рентгеноструктурні методи;

– молекулярні методи;

– радіоактивні методи;

– хроматографічні методи;

– атомно-адсорбційні методи;

– фотографічні методи;

– мікроскопічні методи досліджень у видимих і невидимих зонах спектру (ультрафіолетовій, інфрачервоній).

Із набуттям Україною незалежності та по сьогоднішній день обіг зброї на території України регламентується Наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року.

Хочеться зазначити, що непоодинокими є випадки, коли зброю несмертельної дії (патрони, споряджені еластичними кулями або мисливська зброя, вилучена в громадян) правоохоронні органи визнають бойовою вогнепальною зброєю. При чому слід розуміти, що  це тягне за собою різну відповідальність: адже замість адміністративної відповідальності настає кримінальна відповідальність.

За аналіз предметів, що схожі на вогнепальну зброю/боєприпаси, чи є такими, а також слідів, залишених цими предметами/зброєю, відповідає  дослідження вогнепальної зброї, бойових припасів до неї та слідів її використання.

Завдання і перелік питань дослідження вогнепальної зброї, бойових припасів до неї

До основних завдань дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї належать:

 – встановлення належності об’єктів до вогнепальної зброї або конструктивно подібних до неї стріляючих виробів;

 – встановлення належності об’єктів до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї або конструктивно подібних до них виробів;

 – визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також конструктивно подібних до них виробів;

 – визначення стану (справності) зброї, боєприпасів до неї та придатності їх до стрільби;

 – встановлення способу виготовлення або факту переробки вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та конструктивно подібних до них виробів;

 – встановлення належності об’єктів до частин (деталей) вогнепальної зброї тощо.

Об’єктами досліджень є вогнепальна зброя та подібні до неї стріляючі пристрої з ураженням цілі за рахунок кінетичної енергії стріляного снаряда як фізичного тіла, а також бойові припаси до вогнепальної зброї.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1. Чи є вогнепальною зброєю (пневматичною зброєю, газовим пістолетом чи револьвером, пристроєм вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами) предмет, вилучений у підозрюваного?
2. Яким способом (промисловим чи саморобним) виготовлено предмет (зброя, патрон), вилучений у підозрюваного?
3. До якого виду, системи, моделі, калібру належить досліджувана зброя?
4. Чи придатна дана зброя до стрільби?
5. Чи справна дана зброя? Якщо ні, то які вона має несправності? Чи виключають ці несправності можливість пострілу?
6. Чи є боєприпасом патрон, вилучений у підозрюваного?
7. До зброї якого виду, системи, моделі, калібру призначено патрон, вилучений у підозрюваного?
8. До якого патрона (вид, модель) належить відстріляна гільза?

До основних завдань досліджень слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу належать:

 – встановлення за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах конкретного екземпляра вогнепальної зброї або конструктивно подібного до неї виробу;

 – встановлення можливості пострілу без натискання на спусковий гачок за певних умов (наприклад, при падінні зброї на ґрунт, підлогу тощо);

 – встановлення обставин, пов’язаних з використанням зброї або конструктивно подібних до неї виробів (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди та інше) тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1. Чи міг з даної зброї за певних умов (наприклад, при падінні її на ґрунт, підлогу тощо) відбутися постріл без натискання на спусковий гачок?
2. Чи вистріляна куля (шрот, картеч) з даного екземпляра зброї?
3. Чи відстріляні дані гільзи зі зброї, наданої для дослідження?
4. Чи вистріляні дані кулі (гільзи) з одного екземпляра зброї?
5. З якої зброї (вид, система, модель) вистріляна дана куля?
6. Чи були надані куля і гільза до пострілу частинами одного патрона?
7. Якою кулею (шротом, картеччю) зроблено останній постріл з гладкоствольної рушниці (обріза рушниці)?
8. З гладкоствольної зброї якого калібру вистріляно кулю (шрот, картеч, пиж), вилучену на місці події (з трупа потерпілого)?
9. Чи є дане пошкодження вогнепальним?
10. Кулею якого калібру, типу (оболонковою, напівоболонковою тощо) утворено пошкодження?
11. Яким є дане пошкодження: вхідним чи вихідним?
12. У якому напрямку і з якої відстані зроблено постріл, що утворив пошкодження на об’єкті, вилученому з місця події?
13. Яким було положення зброї відносно потерпілого (перешкоди)?

Дослідження вогнепальних пошкоджень на одязі, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції судово-медичної експертизи. В окремих випадках (коли визначаються дистанція, напрямок пострілу тощо) такі питання вирішуються комплексною судово-медичною та судово-балістичною експертизою.

Враховуючи обмежений обіг об’єктів дослідження, а також криміналістичний напрям дослідження кваліфіковані фахівці Київської незалежної судово-експертної установи проведуть у стислі терміни аналіз описаного дослідження, виконаного правоохоронними органами та наддадуть Вам вагоме підґрунтя для Вашого захисту адвокатом.

Також слід зазначити, що на практиці непоодинокими є випадки, коли ножі, інші предмети домашнього вжитку чи побутового призначення правоохоронні органи визнають холодною зброєю, що  може тягнути за собою кримінальну відповідальність.

За аналіз предметів, що схожі на холодну зброю, відповідає дослідження холодної зброї.

Завдання та орієнтовний перелік вирішуваних питань дослідження холодної зброї

Основними завданнями дослідження холодної зброї є:

 – встановлення належності до холодної зброї виробів колючої, ріжучої, рублячої, ударно-роздробляючої дії;

 – спосіб їх виготовлення;

 – визначення типу, виду, зразка (для виробів промислового виробництва) холодної зброї або конструктивно подібного до неї виробу тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

1. Чи є даний предмет холодною зброєю?
2. Якщо є, то до якого виду холодної зброї він належить?
3. Яким способом виготовлено предмет, вилучений у підозрюваного?
4. До якого зразка належить наданий штик (кортик, шабля тощо)?
5. Чи є даний предмет заготовкою холодної зброї?