Серед великої кількості справ, які розглядаються судами, особливе місце займають справи, предметом яких є захист честі, гідності та ділової репутації. Для підтвердження чи спростування факту наявності інформації, яка шкодить діловій репутації, принижує честь та гідність особи, експерти лінгвісти проводять лінгвістичні (семантико-текстуальні) експертизи.

Як проводять таку експертизу та на що впливає результат дослідження, в матеріалі помічника директора КНСЕУ Анни Овчіннікової.

Захист честі, гідності і ділової репутації – право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації, яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Це право закріплено Конституцією України (ч.4 ст.32) та Цивільним кодексом України.

Судова лінгвістична експертиза – це процесуально регламентована експертне лінгвістичне дослідження усного і (або) письмового тексту, що завершується наданням письмового висновку експерта з питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних пізнань. Оскільки лінгвістичне дослідження писемного мовлення є відносно новим видом дослідження, то виникає необхідність роз’яснити особливості його призначення й проведення.

Лінгвістична експертиза є не просто науковим дослідженням із теоретичними перспективами її застосування. На сьогоднішній день вона є вкрай затребуваною в першу чергу з точки зору своєї практичної користі. Але для більш структурного застосування теоретичних знань на практиці важливо виділяти перелічені нижче типи лінгвістичних експертиз, що дасть змогу класифікувати вже існуючі проведені експертизи та уніфікувати методи їхнього аналізу.

Головними аспектами в процесі призначення експертизи є правильне підготування матеріалів для дослідження та чітка постановка питань, які має вирішувати експерт. Кожного разу під час подання запиту на лінгвістичну експертизу перед нею ставляться щоразу нові завдання та запитання. Дослідження архіву експертиз дає змогу виокремити та класифікувати методи аналізу, застосовані в кожному виді експертизи та кожній окремо взятій експертизі, зокрема. Систематизація нагромаджених даних дає змогу створити не лише стандарти проведення експертиз, але й стандартизувати форму висновків, що полегшує роботу не тільки експертам-лінгвістам, а й стороні замовника. Адже кожного разу звертаючись до експерта, вони отримують висновки різного формату, форми запису та із застосуванням різних лінгвістичних методик. Це в жодному разі не сприяє чіткості та ясності у використанні такого виду доказів.

З досвіду експертної роботи можна навести такий приклад.

На експертизу було надано копію тексту листа, розміщеного в мережі Інтернет, після дослідження якого експерту необхідно було встановити, чи містять певні висловлювання негативну інформацію стосовно компанії, та, якщо містять, в якій формі виражено цю інформацію: твердження чи оціночного судження.

Особі, не пов’язаній з даною тематикою, звичайно стане цікаво і, можливо, не зовсім зрозуміло, а в чому власне різниця між твердженням та оціночним судженням. Згідно зі ст.30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Тобто, оціночні судження – це Ваша особиста суб’єктивна думка, і саме через свою суб’єктивність не може бути вірною або помилковою.

Зміст оціночних суджень не може спричиняти юридичної відповідальності відповідно до статті 277 ЦКУ і не може бути спростованим. Винятком є лише висловлювання оціночних суджень у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що може спричинити моральну шкоду та, як результат, обов’язок її компенсувати.

На підставі аналізу смислового навантаження наданих на дослідження висловлювань, експертом було встановлено, що ці повідомлення включають негативну інформацію стосовно розробників програмного забезпечення, оскільки містять фактичні дані, твердження, в яких висловлюється різко негативне ставлення до компанії.

Тобто досліджувані висловлювання за своєю семантичною структурою та формально-прагматичним членуванням репрезентують чітке, однозначне, точне позначення факту, який можна довести або спростувати, що неможливо зробити з оціночними судженнями.

Таким чином, за результатами проведеної лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, експертом зроблено висновок про те, що певні висловлювання наданого на дослідження тексту наносять шкоду діловій репутації компанії, її честі та гідності, що несе за собою певні правові наслідки та надає право вимагати спростування інформації та компенсації майнової або моральної шкоди.