На написання цієї статті мене наштовхнуло чергове лицемірство невідомого «героя» парковки біля одного супермаркету Києва. Водій іномарки запаркував своє авто на місці позначки для паркування водіїв з інвалідністю. Накрапав дощик, сім’я просто запаркувалася поближче до входу (мабуть, для зручності). Тим більше, десята година вечора, кому яке діло.

Такий ментальний стан речей є нормою в нашій країні. Одного разу, коли я зауважив юній «леді», що паркуватися на такому місці заборонено, вона мені просто відповіла «я же дєвочка». І проблема ця йде коріннями навіть не в наше «совкове» минуле, а, мабуть, як сказав би Фройд, у нашу первісну тваринну підсвідомість, коли десятки тисяч років тому тваринний початок в людини панував над нею та діяв за принципом «хто сильніший – той правий».

Минуло багато століть, воєн та мільйонів жертв Голокосту, Голодомору, коли людство нарешті трохи почало приходити до тями та розуміти, що це правило просто призведе до повного самознищення виду HomoSapiens. Люди почали розуміти, що цінність будь-якого суспільства полягає, насамперед, в його ставленні та повазі до слабшого. Ланцюг рветься в найслабшому місці, суспільство – у ставленні до слабших.

Сучасне західне суспільство розпочало важку боротьбу та розбудову правил, норм та законів, які реально почали захищати права слабших (і не тільки людей, а й собак, кішок – тих, які не можуть сказати: «Перепрошую, Ви робите погані речі»).

Маючи справу з судовими експертизами, дивлячись по роботі на щоденні проблеми людей, починаєш розуміти, що найголовнішою проблемою українського суспільства є перевага особистого комфорту та плювок на інтереси оточуючих. Ми живемо в суспільстві, де порушення закону (насамперед, закону людського) є норма. Ми ставимо свій комфорт на перше місце, нехтуючи правами інших, а потім нерозуміємо, коли отримуємо таке ж ставлення у відповідь.

Загалом, працюючи вже багато років в судово-експертній сфері, починаєш розуміти, що судовий експерт – як адвокат чи суддя – несе на собі тягар відповідальності не тільки в своїй роботі, а й перед суспільством і державою. Маючи такий обсяг прав і обов’язків, ми можемо бути взірцем в роботі і повсякденному житті.

Директор КНСЕУ, судовий експерт Олександр Семенюк.