Під таким девізом пройшов круглий стіл на тему: “Експертний висновок є ефективним інструментом захисту бізнесу від необґрунтованих податкових нарахувань або штучного інкримінування керівникам і власникам бізнесу шкоди від економічних злочинів”.

Серед учасників судові експерти, адвокати, керівники судово-експертних установ, представники органів влади. Позицію КНСЕУ представляла заступник директора Анна Овчиннікова.

Попри гучні дискусії та суперечки учасників, під час яких хтось заперечував необхідність рецензування, інші наводили аргументи “за”, варто виокремити правову площину питання. Нормативно-правову базу щодо діяльності судових експертів формує Міністерство юстиції України. Рецензування передбачене “Порядком проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень”, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України № 775/5 від 25.05.2015. Тобто факт визнання цього документу заперечувати не варто.

Щоправда цей “Порядок” визначає, що такі рецензії мають право на існування і є “законними”, якщо вони виконані лише працівниками державних експертних установ. Тобто по-суті нівелюється робота приватних судових експертів, до яких часто звертаються суб’єкти правосуддя з проханням надати рецензію на висновок судового експерта.

Ключовим фактором в цій ситуації проявляється недовіра до висновків експертів державних установ. “Порядок” – це підзаконний акт. Діюче законодавство не містить жодної норми, яка б забороняла рецензії на висновки експертів. Швидше мова йде про загальну тенденцію, яку певною мірою можна назвати державною політикою в цій сфері. Адже можливість отримати альтернативу, висновок незалежного фахівця або іншої сторони нівелюється часто і законодавством про судову експертизу, яке сформувало монополію на проведення експертиз працівниками державних спеціалізованих судово-експертних установ.

Останнім часом проводиться політика звуження прав приватних, тобто незалежних від державних органів, судових експертів. Зокрема, ставиться під сумнів право приватних експертів здійснювати рецензування експертних висновків і взагалі заборонено залучення приватних судових експертів до проведення судових експертиз у кримінальних провадженнях.

Такі заходи вкотре підкреслюють, що сфера судової експертизи потребує реформування, зокрема в частині подолання монополії та рівного доступу до професії судових експертів як державних установ, так і приватних. І це стосується і проведення судових експертиз чи досліджень, та рецензій.