07 квітня 2022 року Міністерством юстиції України було направлено листа №28504/11.8/27-22 до Київської незалежної судово-експертної установи щодо надання пропозицій та аналізу ефективності прийнятих законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері правового регулювання судово-експертної діяльності.

У зв’язку з необхідністю врегулювання деяких норм та положень деяких нормативно-правових актів, які регулюють судово-експертну діяльність, КНСЕУ було надано свої пропозиції та бачення щодо актуальності, ефективності, виконання та застосування законів та інших нормативно-правових актів; виявлені проблемні питання нормативно-правового регулювання, в тому числі наявні недоліки правового регулювання, колізійних, декларативних, застарілих норм, наявність внутрішніх протиріч та прогалин у відповідній сфері правового регулювання.

Нижче наводимо пропозиції у формі Аналізу нормативно-правових актів у сфері судово-експертної діяльності разом із інформаційною таблицею щодо виявлених недоліків нормативно-правових актів у сфері судово-експертної діяльності (таблиця наведена в PDF форматі за посиланням):

 1) Об’єкт ґрунтовного аналізу: Наказ Міністерства юстиції України №301/5 «Про затвердження Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» від 03.03.2015р. (далі за текстом – Наказ №301/5).

Цей Наказ відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» визначає:

– організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (далі – ЦЕКК);

– порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта;

– порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК;

– порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;

– порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення;

– порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.

Опис наявності недоліків (проблем)

Пунктом 4 розділу V Наказу №301/5 встановлено строк дії Свідоцтва судового експерта:

«4. Строк дії Свідоцтва судового експерта становить три роки.

 Строк дії Свідоцтва для фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, продовжується після підтвердження експертом кваліфікації. Якщо строк дії Свідоцтва не продовжений, Свідоцтво вважається недійсним.

 Строк дії Свідоцтва для працівників НДУСЕ продовжується рішенням кваліфікаційної палати ЦЕКК на підставі розгляду відгуку НДУСЕ про проходження судовим експертом стажування.»

По-перше, поточним Законопроєктом абз.2 ч.2 ст.23 «Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта» передбачається, що Свідоцтво є безстроковим. По-друге, абз. 2 п.4 розділу V Наказу №301/5 несе по суті дискримінаційний характер стосовно недержавних судових експертів, адже Свідоцтва для недержавних експерти відповідно до абз.2 п.4 розділу V Наказу №301/5 пролонгуються «після підтвердження експертом кваліфікації», тобто проходження іспиту, на відміну від державних судових експертів, які фактично проходять досить спрощену процедуру підтвердження кваліфікації, зазначену (процедуру), в абз.3, який передбачає продовження дії Свідоцтва державних судових експертів лише «на підставі розгляду відгуку НДУСЕ про проходження судовим експертом стажування.». Таким же дискримінаційним, на нашу думку, є абз.6 п.4 розділу V Наказу №301/5, адже по суті наявність наукового ступеню надає судовому експерту продовжити строк дії Свідоцтва за спрощеною процедурою «на підставі акта за результатами перевірки діяльності судового експерта».

Також, слід зазначити, що в Наказі №301/5 існує неузгодженість із самим поняттям «судовий експерт», адже статус «судового експерта» прямо затверджений в профільному Законі України «Про судову експертизу» №4038-XII від 25.02.1994р. Тому, вважаємо некоректним розподіл судових експертів Наказу №301/5 на «фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ» та «працівників НДУСЕ» . Набагато коректніше як з точки зору Закону, так і з точки зору рівноправності статусу «судовий експерт» вживати у Наказі №301/5 єдиний статус суб’єкта судової експертизи: «судовий експерт».

Резюме

Абзац 2, 3, 6 пункту 4 розділу V Наказу №301/5 містить дискримінаційні положення щодо рівня проходження та підготовки судовими експертами стажування в залежності від наявності трудових відносин із НДУСЕ, з одного боку, та наявності наукового ступеню із іншого боку. Наразі відсутні будь-які статистичні докази кореляції рівня кваліфікації судового експерта із його науковим ступенем. Стаття 1 закону України «Про судову експертизу» визначає єдиний головний критерій до судового експерта – наявність спеціальних знань. Тобто Закон, насамперед, головним критерієм визначає наявність прикладних (практичних) спеціальних знань. Наявність наукового ступеню/трудових відносин у спеціалізованому науково-дослідному закладі  під час проведення судової експертизи не дає переваг: головним фактором судової експертизи є наявність спеціальних знань у відповідній галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо у суб’єкта судової експертизи – судового експерта.

Рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового акту

До прийняття Верховною Радою України поточного Законопроєкту «Про судову експертизу» вважаємо за доцільне:

1) змінити  абз.1 п.4 розділу V Наказу №301/5 та встановити строк дії Свідоцтва на рівні 5 (п’яти років) та викласти його в наступній редакції:

«4. Строк дії Свідоцтва судового експерта становить п’ять років.»;

2) внести зміни в Наказ №301/5 та замінити словосполучення «фахівці, які не є працівниками державних спеціалізованих установ» на:

 «судові експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ»

та «працівники НДУСЕ» на «судові експерти НДУСЕ».

2) Об’єкт ґрунтовного аналізу: Наказ Міністерства юстиції України №301/5 «Про затвердження Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» від 03.03.2015р. (далі за текстом – Наказ №301/5).

Опис наявності недоліків (проблем)

Пунктом 3 розділу VІ Наказу №301/5 встановлено підставу для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження судового експерта:

«3. Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін’юсту.»

Вважаємо, що в цей пункт порядку відкриття дисциплінарного провадження закладена суб’єктивна складова, яка несе корупційні ризики, адже фактично підставою для порушення дисциплінарного провадження є воля виключно однієї особи –  «подання керівника Структурного підрозділу Мін’юсту». Тому, для уникнення цих ризиків вважаємо за доцільне внести зміни в п.3 розділу VІ Наказу №301/5, а також у п.5 розділу VІ Наказу №301/5, який є взаємопов’язаним із п.3 розділу VІ Наказу №301/5.

Резюме

Пункт 3 розділу VІ Наказу №301/5 містить корупційні ризики та надає керівнику Структурного підрозділу Мін’юсту виключне право щодо порушення дисциплінарного провадження проти судового експерта.

Вважаємо, що саме суд має виключне право вирішувати наявність у Висновку експерта ознак порушень, які необхідно розглянути на дисциплінарній палаті.

 Рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового акту

 У зв’язку з вищенаведеною аргументацією вважаємо за доцільне:

1) внести зміни в пункт 3 розділу VІ Наказу №301/5 та викласти його в наступній редакції:

«підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є окрема ухвала суду, направлена до відповідного Структурного підрозділу Мін’юсту»;

2) внести зміни в п.5 розділу VI Наказу Мін’юсту № 301/5 від 03.03.2015р. та викласти його в наступній редакції:

«5. Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушень вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності, є звернення до Мін’юсту судді у формі ухвали у відповідному судовому процесі, в якому залучено судового експерта з метою надання висновку, які мають містити:»

3) Об’єкт ґрунтовного аналізу: Наказ Міністерства юстиції України №301/5 «Про затвердження Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» від 03.03.2015р. (далі за текстом – Наказ №301/5).

Опис наявності недоліків (проблем)

Пунктом 14 розділу VІ Наказу №301/5 встановлено підставу для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження судового експерта:

«14. Позбавлення кваліфікації судового експерта може мати місце внаслідок учинення судовим експертом грубого порушення, що призвело до втрати довіри до нього, чи декількох порушень, які мають систематичний характер.»

Вважаємо, що в цей пункт Наказу №301/5  закладена суб’єктивна складова, яка несе корупційні ризики, адже фактично підставою для позбавлення кваліфікації експерта є нечітке, розмите та суб’єктивне формулювання в дусі радянських часів: «що призвело до втрати довіри до нього» (яким взагалі чином можна виміряти цей параметр «довіри до нього»?), в якому чітко прослідковується анахронізми минулого тоталітарного устрою. Також слід додати, що Наказ №301/5 взагалі не регулює порядок такого виду стягнення як призупинення дії Свідоцтва. Адже на практиці саме призупинення дії Свідоцтва є найпоширенішим видом стягнень, яким дисциплінарна палата ЦЕКК дуже часто зловживає та карає недержавних експертів. Тому, для уникнення цих ризиків вважаємо за доцільне внести зміни в п.14 розділу VІ Наказу №301/5 та дещо доповнити його новим змістом.

Резюме

Пункт 14 розділу VІ Наказу №301/5 містить корупційні ризики та надає дисциплінарній палаті ЦЕКК необмежені права щодо позбавлення кваліфікації судового експерта, які не мають чітко прописаних меж.

Вважаємо, що цей пункт Наказу №301/5 необхідно вдосконалити, збалансувавши права судового експерта перед колективними рішеннями дисциплінарної палати ЦЕКК.

Рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового акту

 У зв’язку з вищенаведеною аргументацією вважаємо за доцільне:

1) внести зміни в пункт 14 розділу VІ Наказу №301/5 та викласти його в наступній редакції:

«14. Позбавлення кваліфікації судового експерта /  призупинення дії Свідоцтва (на строк до одного року) може мати місце внаслідок учинення судовим експертом не менш трьох попереджень протягом одного календарного року.»

4) Об’єкт ґрунтовного аналізу: Наказ Міністерства юстиції України №301/5 «Про затвердження Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» від 03.03.2015р. (далі за текстом – Наказ №301/5).

Опис наявності недоліків (проблем)

Пунктом 19 розділу VІ Наказу №301/5 встановлено наступне:

«19. Дисциплінарне стягнення до судових експертів не може бути накладене пізніше п’яти років з дня вчинення проступку.»

Вважаємо, що в цей пункт Наказу №301/5  має дискримінаційний характер та несе додатковий тиск на судового експерта. Адже за загальною усталеною практикою цивільного права строки відповідальності / позовної давності становлять три роки.

Резюме

Пункт 19 розділу VІ Наказу №301/5 містить дискримінаційну складову та має на меті вчиняти додатковий тиск на судового експерта шляхом встановлення необґрунтовано завищених строків давності щодо дисциплінарного стягнення.

Вважаємо, що цей пункт Наказу №301/5 необхідно вдосконалити, збалансував права судового експерта, збільшивши його незалежність та можливість спокійно працювати без додаткових важелів тиску на нього.

 Рекомендації щодо вдосконалення нормативно-правового акту

 У зв’язку з вищенаведеною аргументацією вважаємо за доцільне:

1) внести зміни в пункт 19 розділу VІ Наказу №301/5 та викласти його в наступній редакції:

«19. Дисциплінарне стягнення до судових експертів не може бути накладене пізніше трьох років з дня вчинення проступку.»