Такі висновки можна зробити, читаючи Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення кримінального судочинства (реєстраційний номер 7547).

Автори законодавчої ініціативи зазначають, що Законом «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до КПК внесені зміни щодо порядку розгляду клопотань про заходи забезпечення провадження, проведення експертизи в кримінальному провадженні та запровадження можливість оскарження повідомлення про підозру на стадії досудового розслідування. Однак такі зміни були внесені всупереч концептуальним засадам кримінального провадження, зокрема принципу забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду та принципу змагальності сторін, що розбалансовує сторони кримінального провадження у їхніх правах та можливостях.

Необхідність розгляду клопотань слідчих і прокурорів лише в 25-ти місцевих судах обласних центрів, передбачена змінами до статті 132 КПК, на думку авторів законопроекту, призведе до паралічу в діяльності відповідних судів, органів розслідування і прокуратури.

З моменту набрання чинності зазначеними змінами, слідчі і прокурори змушені будуть ввесь свій час не проводити слідчі дії, а проводити в судових засіданнях за 100-200 кілометрів від фактичного місця здійснення розслідування.

Депутати вбачають, що зміни щодо обов’язкового отримання ухвали слідчого судді на проведення експертизи та визначення суддею установи, яка буде провадити експертизу фактично не спрямовані на забезпечення незалежного та професійного правосуддя, адже суддя не виступатиме арбітром, а особою, яка здійснює досудове розслідування та збирає докази. При призначенні експертизи та визначення предмету експертизи роль прокурора як процесуального керівника та слідчого перекладена на суддю, що порушує змагальність судочинства.

Окрім того, законодавцем здійснена монополізація на проведення експертиз виключно державними установами, що обмежує сторони збирати та подавати докази в суді, в тому числі висновки експертиз, які складені недержавними експертами. Такі зміни можуть призвести до поширення корупції, за якої сторони, розуміючи виключність повноважень державних експертів, будуть спрямовувати всі свої зусилля в правовий чи не правовий спосіб на переконання єдиного експерта у вірності своєї позиції.

Також зміни до КПК України в частині можливості оскарження до слідчого судді повідомлення про підозру повертають правила кримінального процесу до 2012 року, коли була розповсюджена практика давання хабарів за скасування постанови про порушення кримінальної справи. Інститут слідчого судді на стадії досудового розслідування має контролювати лише законність та дотримання прав людини і лише на стадії судового розгляду досліджувати докази. Разом з цим, прийняті зміни надають слідчому судді на стадії досудового розслідування розширені повноваження щодо контролю діяльності слідства та прокуратури, що порушує принцип незалежності сторони обвинувачення у своїй діяльності.

Тому змінами до КПК пропонується скасувати усі вищеперелічені суперечливі норми, а натомість передбачити, що клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Також обшук проводитиметься на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.