Серед великої кількості справ, які розглядаються судами, особливе місце займають справи, предметом яких є захист честі, гідності та ділової репутації. Захист честі, гідності і ділової репутації – право громадянина та юридичної особи вимагати через суд спростування недостовірної інформації, яка принижує їхню честь, гідність чи ділову репутацію або завдає шкоди їхнім інтересам. Це право закріплено Конституцією України (ч.4 ст.32) та Цивільним кодексом України.

Для підтвердження чи спростування факту наявності інформації, яка шкодить діловій репутації, принижує честь та гідність особи, експерти Київської незалежної судово-експертної установи проводять лінгвістичні (семантико-текстуальні) експертизи.

Саме з таким завданням до КНСЕУ звернулися представники однієї з компаній, яка займається розробкою програмного забезпечення, і яка вважає, що інформація, розміщена на багатьох ресурсах мережі Інтернет є неправдивою, негативною і такою, що завдає шкоди діловій репутації компанії.

На експертизу було надано копію тексту листа, розміщеного в мережі Інтернет, після дослідження якого експерту необхідно було встановити, чи містять певні висловлювання негативну інформацію стосовно компанії, та, якщо містять, в якій формі виражено цю інформацію: твердження чи оціночного судження.

Особі, не пов’язаній з даною тематикою, звичайно стане цікаво і, можливо, не зовсім зрозуміло, а в чому власне різниця між твердженням та оціночним судженням.

Згідно зі ст.30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Тобто, оціночні судження – це Ваша особиста суб’єктивна думка, і саме через свою суб’єктивність не може бути вірною або помилковою.

Зміст оціночних суджень не може спричиняти юридичної відповідальності відповідно до статті 277 ЦКУ і не може бути спростованим. Винятком є лише висловлювання оціночних суджень у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що може спричинити моральну шкоду та, як результат, обов’язок її компенсувати.

На підставі аналізу смислового навантаження наданих на дослідження висловлювань, експертом встановлено, що ці повідомлення містять негативну інформацію стосовно розробників програмного забезпечення, оскільки містять фактичні дані, твердження, в яких висловлюється різко негативне ставлення до компанії.

Тобто досліджувані висловлювання за своєю семантичною структурою та формально-прагматичним членуванням репрезентують чітке, однозначне, точне позначення факту, який можна довести або спростувати, що неможливо зробити з оціночними судженнями.

Останнім притаманне емоційне забарвлення, вони формуються за допомогою «вживання гіпербол, алегорій, сатири», як це передбачено згаданим Законом. Оціночні судження є коментарем певної події, який з огляду на вжиті мовні засоби являє собою особисте ставлення автора до обставин у літературній обробці, що не змінює природи висловленого, а саме того, що це особисте (власне) ставлення особи до події. Лексиці оціночних суджень властива також додаткова емоційно-оціночна інтенсифікація, чого, безперечно, немає в аналізованих висловлюваннях.

Отже, за результатами проведеної лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, експертом зроблено висновок про те, що певні висловлювання наданого на дослідження тексту, наносять шкоду діловій репутації компанії, її честі та гідності, що несе за собою певні правові наслідки та надає право замовнику експертизи вимагати спростування інформації, та навіть компенсації майнової або моральної шкоди.