19 червня Директоратом правової політики у сфері судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів при Міністерстві юстиції України було проведено зустріч керівників провідних науково-дослідних та недержавних експертних установ на тему: «Стратегічні напрямки організації експертного забезпечення правосуддя».

Захід проводився у форматі панельної дискусії з запрошенням представників органів державної влади, експертного середовища, громадських об’єднань. Так, представниками КНДІСЕ було надано доповідь щодо впровадження сучасних європейських стандартів в сфері судової експертизи. Представником Харківського НДІ судових експертиз ім. Бокаріуса було наведено приклади міжнародного співробітництва з європейськими організаціями в експертній галузі.

З боку експертного середовища слід зазначити яскраву ґрунтовну доповідь Крутя О.В, яким було зазначено основні проблемні та неузгоджені процесуальні моменті під час проведення судових експертиз. Так, було піднято питання щодо демонополізації державних установ на проведення експертиз у кримінальних провадженнях, зокрема, почеркознавчих експертиз, а також проведення почеркознавчих експертиз за копіями.

Керівником Центру судової експертизи Стародубовим І.В. було надано дані щодо кількості проведення судових експертиз судовими експертами та, зокрема, було зауважено, що існує негативна тенденція останніх років щодо скорочення кількості приватних судових експертів на тлі заборони з кінця 2017 року проведення судових експертиз приватними експертами в кримінальних провадженнях.

Керівником Київської незалежної судово-експертної установи Семенюком О.П. було запропоновано узгодити наступні моменти:

1) Питання щодо суб‘єктності недержавних експертних установ. Адже наразі недержавні експертні установи формально не є суб‘єктами судово-експертної діяльності, проте судова практика останніх 10-15 років фактично прирівнює в процесуальному плані недержавні експертні установи до суб’єктів експертної діяльності.

2) Питання щодо виведення з-під статусу криміналістичних деяких видів експертиз (почеркознавча, психологічна тощо).

3) Питання щодо усунення розбіжностей в методиці проведення почеркознавчих експертиз за копіями. Наразі вже кілька років існує неузгоджена методика щодо заборони на проведення почеркознавчих експертиз за копіями. З технічної точки зору проведення почеркознавчої експертизи за копією є абсолютно моживим, адже за словами експертів-почеркознавців експертиза за копіями проводиться так само, як і за оригіналами. При цьому експерт попередньо перевіряє копію на можливий монтаж. На практиці це означає, що багато правопорушників навмисно знищують оригінали документів для уникнення проведення почеркознавчих експертиз. Тому проведення почеркознавчих експертиз за копіями дуже часто є єдиним можливим доказом в таких справах.

4) Створення постійно діючої експертної робочої групи з експертного середовища для обговорення та затвердження на рівні Міністерства юстиції необхідних змін до Інструкції про судову експертизу, інші нормативно-правові акти; розробка необхідних нормативних змін для подальшого подання до відповідних робочих груп у Верховну раду України.

5) Скасування ЕКК та створення на рівні областей обласних ЦЕКК для більш суворого контролю процесу присвоєння кваліфікації судового експерта.

6) Об’єднання підпорядкування криміналістичних центрів при МВС та державних експертних центрів при МОЗ з метою єдиного контролю на базі Міністерства юстиції України та створення єдиних уніфікованих нормативно-правових актів для всіх суб’єктів експертної діяльності під контролем Міністерства юстиції України.