18 вересня 2018 року Верховною Радою був прийнятий в першому читанні законопроект №8336 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності».

Коментуючи таку законодавчу ініціативу, один з авторів проекту народний депутат Антон Геращенко під час брифінгу в день голосування зазначив: «На жаль, в результаті деяких помилок, співробітники поліції, прокуратури перевантажені роботою. Якщо відбувся якийсь злочин, наприклад, вбивство – слідчий повинен, відібравши відбитки пальців або гільзи з місця злочину, писати документи до прокурори, прокурор звертатися до суду, і ми отримаємо експертизи, які вкрай важливі у випадку тяжких злочинів не через один-два дні, а через тиждень. Злочинці за цей час встигають виїхати з країни або створюють нові злочини. Тому запропонований документ дозволить знову зробити більш ефективною роботу правоохоронних органів. Крім того, ми в цьому законі пропонуємо ввести правило, що правоохоронні органи не можуть шантажувати експертів, які роблять експертизи у кримінальних справах. На жаль, сьогодні слідчі поліції, прокуратури, СБУ, НАБУ можуть запрошувати експертів, висновки яких їм не подобаються, тримати їх у себе в кабінетах, задавати питання, які не відносяться до суті справи і таким чином їх шантажувати. Якщо цей закон буде прийнятий, то експерт буде давати покази щодо експертиз, які він зробив, виключно у суді. Це важливо для балансу влади, захисту прав людини і верховенства права в нашій країні».

На перший погляд і назва законопроекту, і сказане паном Геращенком дійсно відповідають запитам судових експертів. Але якщо уважно почитати запропоновані зміни, то вони не відповідають ані назві документу, ані сказаному нардепом.

По-перше, законопроектом змінами до статей 243 та 244 КПК фактично вводиться монополія держави на проведення економічних та товарознавчих експертиз. Це при тому, що статтею 242 передбачається повна свобода дій для сторін в кримінальному провадженні.

По-друге, так званий «захист» експертів від допитів в якості свідків наразі вже передбачено законом «Про антикорупційний суд», який був проголосований парламентарями ще на початку літа.

По-трете, створення реєстру всіх судових експертиз та експертних досліджень фактично призведе до ще однієї схеми на кшталт сумнозвісного реєстру оцінок та поставить експертів в залежність від зацікавлених сторін, надасть змогу чинити тиск або робити спроби “домовитись”, оскільки буде відомо, який експерт в черговій резонансній справі провів судову експертизу.

Спостерігається цікаве співпадіння — обмеження стосуються двох видів експертиз: економічних та товарознавчих. Саме результатами таких експертиз на сьогодні доводяться багатомільярдні збитки держави від топових корупціонерів. Також простежується нелогічність у спробі прив’язати економічну та товарознавчу судову експертизу до так званих криміналістичних видів експертиз.