Реклама — піар чи мистецтво — експерт вивчав нестандартний підхід


Реклама — піар чи мистецтво — експерт вивчав нестандартний підхід

наші новини
06.03.2018

Стрімкий розвиток суспільства, науки, техніки та технологій вимагає від нас пошуку нових концепцій та підходів до ведення бізнесу та реклами своїх послуг. Конкуренція а будь-якій галузі бізнесу настільки велика, що зараз вже недостатньо просто опублікувати рекламне оголошення про свою діяльність, необхідно привернути увагу потенційного клієнта. У світі маркетингу вважається, що будь-який піар приносить користь, але інколи він привертає увагу не лише клієнтів.

Так, нещодавно до Київської незалежної судово-експертної установи звернувся клієнт, який вирішив підійти до реклами не зовсім стандартним шляхом. Ми звикли бачити на перших шпальтах газет, журналів та на сітілайтах фото успішних, впевнених в собі людей, які мало чим відрізняються одне від одного. Усвідомлюючи це, наш клієнт вирішив з’явитися в образі, який однозначно натякає, що відстоювати інтереси своїх клієнтів до останнього, якою б нелегкою не була боротьба.

Досить прогнозовано, що такий підхід до самореклами оцінять не всі, тому після розміщення цих фотозображень до контролюючих органів м. Києва надійшли скарги, що дані фотозображення містять елементи жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності, що порушує Закон України «Про рекламу». Для отримання пояснень, чи дійсно має місце порушення Закону, експерти провели комплексну мистецтвознавчу та психологічну експертизу. Проведення комплексної судової психолого-мистецтвознавчої експертизи доцільне у тому випадку, коли треба встановити спрямованість і ступінь впливу твору мистецтва на свідомість або підсвідому сферу особи, соціальної групи чи населення загалом.

В ході мистецтвознавчого дослідження було встановлено, що, хоча фотозображення й має дещо агресивний характер, що виразилось у кольоровій гамі, постановці композиції, розташування моделі на обкладинці, ракурсі фотозйомки, додатковому оздобленні в графічному редакторі, виборі кольору тексту написів, поряд з цим зображення тілесних ушкоджень не містять натуралістичності і лише частково нагадують загальні уявлення про вигляд особи, яка отримала ушкодження.

Таким чином, сукупність виявлених ознаках достатня для висновку, що зображення виконано як художній фотознімок у студійних умовах, з використанням додаткових джерел світла, накладення гриму і послідуючою обробкою зображення в графічному редакторі.

В ході вивчення джерельної бази, стосовно визначення ознак культу жорстокості і насильства було досліджено Закон України «Про захист суспільної моралі» та інші джерела в галузі мистецтва та юриспруденції. Враховуючи наведене вище, беручи до уваги сюжет зображення, в результаті мистецтвознавчого дослідження встановлено, що у фотозображенні відсутні елементи, які вказують на жорстокість та насильство.

Під час проведення психологічного дослідження були використані загальноприйнятні методи дослідження, зокрема de-vizo або безпосереднього перегляду (огляду), читання наданої на дослідження продукції; проведення попереднього аналізу об’єкта дослідження з метою виявлення ознак порушення чинного законодавства в сфері пропаганди жорстокості та насильства; при дослідженні фотозображень було використано два методи аналізу: візуальної та вербальної інформації. Аналіз візуальної та вербальної інформації складався з фотозображення у вигляді зовнішньої реклами (сітілайти), яке являється скорегованою копією обкладинки щомісячного друкованого видання.

Проведеним дослідженням встановлено, що у вищезазначених об’єктах дослідження сюжет або кадри, в яких демонструється психологічне насильство, деталізація жорстокого поводження, страждання, отримання насолоди від здійснення насильства та жорсткого поводження, застосування грубої фізичної сили як єдиного виправданого способу вирішення конфліктів, прямі заклики до застосування насильства та жорстокості як до взірця наслідування відсутні.

В сюжетній лінії даного знімку прослідковується відсутність фізичної та психологічної жорстокості по відношенню до інших людей. Текст статті не містить інформації щодо пропагування культу насильства та жорстокості, застосування фізичної сили для вирішення конфліктів або прямих закликів до застосування фізичного та психологічного насильства.

Крім цього, в ході проведення комплексного дослідження, експерти провели порівняльний аналіз з міжнародною практикою оформлення обкладинок друкованих видань та встановили, що практика зображень з елементами брутальної поведінки, які поміщаються на обкладинки журналів та перші шпальта газет досить поширена і не викликає осуду. У якості прикладу приведено декілька з найяскравіших зразків брутальних обкладинок: регіональний часопис «Esquire» Іспанія, Німецький журнал «Der Spiegel», журнал «Entertainment Weekly», журнал «COMPLEX».

Отже, базуючись на порівняльному аналізі стилістики оформлення досліджуваного фотозображення, експерти дійшли висновку, що досліджуване фотозображення відповідає світовим тенденціям у оформленні обкладинок часописів. Відповідно, надане для дослідження фотозображення не містить елементів жорстокості, насильства, порнографії, цинізму, приниження людської честі та гідності. Композиція зображення, підкріплена текстовою інформацією, несе ідею боротьби, як крайньої необхідності за права та інтереси інших осіб без мети демонстрації та пропагування жорстокості та насильства.